Уяви, що всередині тебе є сад. У ньому ростуть різні рослини: деякі ніжні й тендітні, як маленькі квіти, що потребують догляду, а деякі вже стали великими деревами з міцним корінням. У цьому саду живе маленька дівчинка — вона грається серед квітів, босоніж бігає по траві, вдихає аромат квітучих дерев і досліджує світ навколо себе. Вона відчуває радість, цікавість і легкість.
Але в цьому саду є ще хтось. Уяви, що між деревами стоїть висока, строга фігура — Сторож. Його поставили тут давно, можливо, коли сад тільки почав рости. Він уважно спостерігає за всім, що відбувається, і здається, що він дуже переймається порядком. Він помічає, коли щось росте неправильно, коли трава стає надто густою, коли квіти починають розростатися у всі боки.
Але найбільше його увагу привертає дівчинка.
— "Не бігай тут, ти розтопчеш тендітні паростки!"
— "Ти смієшся занадто голосно, це недоречно!"
— "Ти нічого не знаєш, не варто пробувати щось нове."
— "Ти недостатньо гарна, недостатньо розумна, недостатньо хороша..."
Його голос звучить суворо, а слова змушують її зупинятися. Вона намагається стати обережнішою, робити все правильно, але чим більше вона намагається, тим більше відчуває, що їй немає місця у власному саду. Вона починає ховатися за деревами, більше не бігає, не сміється, не торкається квітів.
Його рухи спокійні, його погляд уважний. Він добре знає цей сад і розуміє, що кожна квітка, кожне дерево, кожен пагін має свою цінність. Він не прагне повністю контролювати його, але дбає, щоб він міг рости здоровим і природним чином.
Садівник бачить і Сторожа, і дівчинку. Він розуміє, що Сторож не злий, що колись він був покликаний захищати, можливо, коли сад був ще крихким. Але він також бачить, що зараз його голос лякає, а його методи придушують життя в саду.
Що він знає про цей сад, про дівчинку і про Сторожа, чого вони самі поки що не бачать?
Як він ставиться до Сторожа? До дівчинки? До цього місця?
Що може змінитися, якщо він щось зробить? І що він може зробити?
Яким може стати цей сад, якщо садівник зробить те, що він хоче?
🔆